туга

ТУГА - екзистенційна ситуація граничного буття, в якій людина переживає неадекватність власної життєвої стратегії виклику буття і втрату автентичності. Т. є симптомом самотрансцендування (див. трансцендентальний і трансцендентний) - передусім у формі культуротворчості. За висловом Гайдеггера, "тугою відкривається суще в цілому". Однак у просторі Т. межі уявляються безвихіддю, і тоді людину охоплює байдужість і відчуття абсурдності власного буття. У стані Т. людина вже не може перебувати в лещатах буденності й прагне перейти в іншу площину буття. Це - прорив до власного автентичного існування, екзистенції - того, що протистоїть безособовому перебуванню та виступає буттям людини на межі, граничним буттям. Т. є переживанням оголеності своїх онтологічних коренів, які втрачають ґрунт буденності; осягнення приреченості на доконечний вихід у простір духовно-культурного буття.

Н. Хамітов